Відмова споживати їжу, призначену спеціально для Даниїла та його товаришів, видається дивним місцем для молодих єврейських вигнанців, щоб поставити межі. Проте в Старому Заповіті однією з відмінних рис Божого народу були закони, які відзначали, що можна було споживати, а що — ні. Вибір дієти для Божого народу був не простим зовнішнім проявом чогось особливого; це радше був зовнішній прояв їхніх глибоко вкорінених переконань того, що означає належати Богові.
Зважаючи на те, де були ці молоді люди, що вони робили і як їх називали, останньою ниткою, що зв’язувала їх із єврейським корінням і вірою, була їхня дієта. Отже, Даниїл сказав: я можу зробити це, і сприйняти ті чи інші речі, але не можу перейти межу; я не переступлю її, і тут займаю свою позицію.
Будьте цілеспрямованими, а не відразливими
Не приймайте Даниїла та його друзів за бешкетників, які створювали неприємності. Не плутайте побожність з бунтарством.
Ні, «дав Бог Даниїлові ласку та милість перед начальником евнухів» (Даниїла 1:9). Пізніше, коли вони постали перед царем, вони були, безумовно, наймудрішими та найпроникливішими зі усієї когорти учнів, навіть порівняно з тими, хто народився серед вавилонських еліт. Вони були здібними, вродливими та працьовитими. Вони були уважними, пунктуальними і хорошими учнями. Та все ж були межі за які вони не переходили.
У них був внутрішній стержень, що формувало рішучість і допомогало стояти на своїй позиції, ризикуючи спровокувати невдоволення царя (яке, як правило, було фатальним).
Криза показує, що є всередині нас
Така позиція не є простою примхою. Вона не з’являється миттєво і не появляється в момент виклику. Криза розкриває те, що всередині людини. І як тільки ці чоловіки зіштовхнулись з цим викликом, вони були готові сказати: «Ні, ми не здамося».
Не дозволяйте давньості тієї події, відмінностям культур та локації їхнього перебуванню, засліпити вас від масштабності їхнього рішення.
Подумайте про те, що вигнанці мали спокусу сказати: “ми далеко від Єрусалиму. Зараз усе інакше. Часи змінилися. Панівний вітер надто сильний, щоб протистояти йому, і опір йому нічого не змінить і не принесе користі. Ми тут, у Вавилоні, і нам потрібно досягти найбільшого успіху за життя у Вавилоні. Ті речі, на яких наполягали наші батьки, вони насправді не мають такого великого значення, чи не так?” (Не думайте, що такий спосіб мислення обмежується лиш давньою іудейською історією. Він притаманний для кожного покоління, і для сучасного євангельського християнства зокрема).
Даниїл, Ананій, Мисаїл та Азарій відмовляються прийняти такий підхід. Мертва риба тече за течією. Потрібна жива риба, щоб плисти проти течії. Вони збираються плисти проти течії. Вони окреслили свої межі, свідомі щодо них і їх не переступатимуть.
Знайдіть силу в Божому суверенітеті
Чому ці четверо чоловіків, які знали свою межу, твердо відстоювали й відмовлялися їх перетинати, коли на них чинився тиск, який більшість із нас може лише уявити? Через те, що вони знали про Бога.
Тричі у початковій главі книги Даниїла нам сказано, що «Бог/Господь дав…», і ці слова є ключем до розуміння глави. Бог контролює. Він контролює великі геополітичні події; Вавилонське вторгнення та перемога відбулися тому, що Бог дав Навуходоносору цю перемогу.
Бог, який дав їм великі благословення в історії Юдеї та їхньому житті, також був Богом, який дав нападникам перемогу. Бог відповідальний за вигнання Свого народу; Бог відповідальний за знищення Свого храму. Навуходоносор міг би взяти на себе заслугу, але Господь був тим, хто наглядав за цим. І Бог контролює міжособистісні взаємодії та індивідуальні результати.
Стаття перекладена і взята з сайту Truth For Life is the teaching ministry of Alistair Begg