У Вербну неділю ми згадуємо той великий день, коли Ісус увійшов до Єрусалиму, проголошуючи Себе Царем і давньообіцяним Месією. Що Він зробив того дня і чому це важливо? Як люди приймали Ісуса, що вони думали про Нього, чого хотіли і чого очікували від Нього?
Ми знаємо з Євангеліє, що перед в’їздом Ісуса до Єрусалиму, люди в Ізраїлі знали про чуда, які Він робив і вістка про Нього, як Пророка рознеслася по всьому Ізраїлю. Увесь народ був схвильований питанням: невже це Месія? І це не даремно, адже під час земного служіння Ісуса в Ізраїлі було велике очікування, що Бог скоро пошле давньообіцяне визволення. Читаючи вище поданий уривок з Євангеліє від Матвія, ми бачимо, що Ісус є втіленням пророцтв про Месію, про які писали пророки Старого Заповіту. Зокрема, варто звернути увагу на уривок старозавітньої книги пророка Захарія 9:9:
Радій вельми, о дочко Сіону, веселись, дочко Єрусалиму! Ось Цар твій до тебе гряде, справедливий і повний спасіння, покірний, і їде на ослі, і на молодім віслюкові, сині ослиці.
Ісус тим, що в’їхав до Єрусалиму верхи на віслюку, дав зрозуміти та оголосив світові, що Він є Царем і Месією Божого народу. Ми також знаємо, що обіцяний Месія мав походити з племені Юди, з роду Давида. І підтвердження тому, що Христос виконує і цю частину пророцтва, ми можемо знайти у тому ж Євангеліє від Матвія, який розпочинає книгу з родовіда Ісуса.
Наступне питання, яке варто розглянути: як ми знаємо чи справді народ прийняв Ісуса як свого Царя? Підвердження того, ми можемо знайти аналізуючи поведінку натовпу того дня. На Пасху у Єрисалимі збиралась величезна юрба людей. Це ми знаємо з свідчень єврейського історика Йосипа Флавія, який висвітлював облогу та падіння Єрусалиму 70 року нашої ери та був свідком подій, які відбулися через три десятиліття після Ісусового входження до Єрусалиму. Він стверджував, що орієнтовно 2,7 мільйона євреїв відвідувало Єрусалиму для святкування Пасхи! Коли Ісус прийшов до Єрусалиму, натовп був, можливо, одним з найбільших зібрань людей за всю історію!
І як же відреагував цей великий натовп, коли побачив Ісуса? Вони прийняли Його, чи відкинули?
І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою
Мт. 21:8
Ми можемо стверджувати, що дії натовпу, були знаком покори. У 2-й книзі царів 9-ому розділі, коли пророк Єлисей помазав Єгу царем над Ізраїлем, слуги, дізнавшись про це, “поспішно взяли кожен шати свої, і постелили під ним на верху сходів. І засурмили вони в сурму, і сказали: Зацарював Єгу!” (2 царів 9:13). Натовп також вітав Ісуса бурхливими оплесками, вигукуючи «Осанна!», що для євреїв було способом вираження прохання про божественну допомогу. А з Псалма 117 вони вигукували: «Благовенний Той, хто йде в ім’я Господнє!». Ця ситуація була приголомшливою – натовп був настільки схвильований, що релігійні авторитети намагалися змусити Ісуса заспокоїти його. У Євангелії від Луки 19:39-40, ми читаємо: “А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: Учителю, заборони Своїм учням! А Він їм промовив у відповідь: Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!”
Яка це була славна сцена, коли наш Господь і Спаситель входив до Єрусалиму! Але ми знаємо, що за кілька днів Ісус буде відкинутий, і світ відвернеться від Нього і вимагатиме Його смерті. І це підводить нас до думки, що люди не хотіли Месію, якого призначив Бог. Вони хотіли Месію, який відповідав би їхнім власним гріховним бажанням. Вони хотіли Царя, який би вигнав і помстився їхнім гнобителям – римлянам.
Раніше, ми згадували про 9-й розділ 2-ї книги Царів, де цар Єгу був помазаний Єлисеєм. Коли люди складали одяг на дорозі, вони не тільки називали Ісуса своїм царем, вони також закликали Ісуса бути їхнім месником. Вони хотіли, щоб Ісус знищив римлян, язичників, як Єгу знищив Єзавель і злий дім Ахава, який вбивав Божих пророків і гнобив народ. Однак Ісус прийшов, щоб принести мир, мир з Богом. Він прийшов, щоб збудувати Царство не від світу цього. Почувши це, розчаровані, вони почали вимагати Його смерті.
Ісус буде тим, хто стане жертвою замість Свого народу, щоб заплатити за їхні гріхи. Він присвоїв Собі титул Сина Божого Рівноправного з Отцем у силі і славі. На знак того, що Його слова були правдою, Ісус зцілював хворих і повертав зір сліпим. Але коли Ісус воскресив Лазаря з мертвих (це трапилось перед самим тріумфальним входом Ісуса), його хотіли вбити.
Тож чи повинні ми називати цей уривок про в’їзд Ісуса до Єрусалиму «тріумфальним»? Сам Ісус в’їжджав скромно, не на могутньому бойовому коні, а на віслюку. І ми знаємо, що вже за лічені дні, народ відкине Ісуса як свого Царя. Не зважаючи на це, відповідь на це питання: “Так, ми повинні”. Того дня Ісус дійсно проголосив Своє Царство. Царство, яке було обіцяне Богом Давидові багато століть тому. Вічне Царство.