Ми прокидаємось, хапаємо телефон, вимикаємо будильник — і ось, лежачи в ліжку з телефоном у руках, ми зіштовхуємось з нашим першим рішенням нового дня: вимкнути екран чи розпочати гортати стрічку новин?
Я хотів знати, наскільки ця дилема поширена серед християн. Тож у квітні 2015 року ми провели онлайн-опитування восьми тисяч читачів desiringGod.org. Опитування було зосереджено на звичках що стосуються використання смартфонів і соціальних мереж. Було посталенно багато запитань і ми отримали багато показових результатів.
Було три статистичних показники, які одразу впали в око. З восьми тисяч респондентів половина зізналися, що прокручували свої телефони в перші хвилини після ранкового пробудження. Цей показник складав понад 60 відсотків серед осіб у віці 18–29 років. А коли їх запитали, коли вони гортали текстові повідомлення, електронну пошту та соціальні мережі: до чи після ранкової молитви? 73 відсотки визнали, що зазвичай робили це перед ранковим спілкуванням з Богом.
І хоча прогортувань соціальних мереж може здатися нешкідливим задоволенням, ми всі знаємо, що це нездоровий спосіб почати день, як з’їсти шоколад на сніданок. Тож у світлі цієї статистики, влучним питанням буде: яким спосіб є найкращим, щоб розпочати свій день?
Давайте розпочнемо з аналізу, чому ми так схильні до клацання на своїх телефонах, перш ніж робити будь-що інше. Я подумав про шість можливих причин, чому ми це робимо. І вибрав ці причини з огляду на власний досвід. Не було проведено жодних опитувань, це виключно мої суб’єктивні спостереження і досвід, який, думаю, буде релевантним для інших.
Мені здається, що всі ці шість речей кореняться в гріху, в небажанні служити іншим і любити Господа. Я формулюю це таким чином, бо справді вважаю, що велика заповідь визначає порядок денний для нашого ранку, нашого полудня та нашого вечора. Ми повинні любити Бога всім нашим серцем, душею, розумом, силою, коли ми прокидаємося вранці, і ми повинні готуватися любити свого ближнього, служити нашому ближньому, як самим собі (Матвій 22:34–40).
Зважаючи на те, наскільки грішним є я, Джон Пайпер, дозволю собі припустити, що інші подібні до мене не прокидаються з душею, повної любові до Бога та людей. Для цього, м’яко кажучи, потрібна певна перефокусація. Це вимагає певного зосередження нашої душі за допомогою Слова Божого та молитви. Зранку ми повинні нагадувати собі про реальність, щоб почати любити Бога і любити людей так, як належить.
Ось мої шість припущень щодо того, чому так багато з нас, прокидаючись вранці, мають звичку ”консультуватися” зі своїми телефонами чи пристроями. Перші три я називаю цукерковими мотивами , а інші три я називаю мотивами уникнення.
Цукеркові мотиви
1. Новинка-цукерка
По-перше, я думаю, що ми любимо від самого початку дня отримати новини з наших ґаджетів. Назвіть ці новини “цукеркою”. Ми любимо чути, що нового у світі чи серед наших друзів, що сталося з тих пір, поки ми спали.
Більшість із нас хоче бути першими, хто щось дізнається, і тоді нам не потрібно буде соромитися в оточенні інших людей, що ми чогось не знаємо. Ми навіть зможемо взяти на себе роль інформатора, а не бути у статусі бідолашних людей, яких потрібно поінформувати про те, що сталося. «Якби вони були достатньо розумними, то прогортали новини чи соціальні мережі раніше». На мою думку, в нашому голоді до новизни криється велике самолюбство.
2. Цукерка для самолюбства
По-друге, я вважаю, що ми любимо негайно отримати свою “цукеркову дозу” для потішення свого самолюбства. Що люди сказали про нас? Хто звернув на нас увагу? Хто нас ретвітнув, згадав, поставив вподобайку або підписався на нас? У нашому занепалому, грішному стані є надмірне задоволення від уваги до людського его. Деякі з нас досить слабкі, досить крихкі та настільки невпевнені в собі, що будь-яка вподобайка або згадка про нас стає такою доброю. Нас ніби хтось поцілував.
3. Розважальна цукерка
По-третє, я вважаю, що ми любимо одразу ж схопитися за телефон, щоб розважитися. Назвемо це розважальною цукеркою. Як ми всі знаємо, в інтернеті є нескінченний потік захоплюючих шокуючих, чарівних, милих фотографій, цитат, відео, історій і посилань. Багато з нас дійшли до того, що ми майже залежні від потреби чогось вражаючого та дивовижного.
Ось ці три так звані “цукерки-мотиви”, які, на мою думку, спонукають нас до прогортання наших телефонів опісля пробудження. Також є три мотиви-уникнення. Іншими словами, це не позитивні бажання, а радше життєві речі, яких ми просто хочемо уникати.
4. Уникнення нудьги
Першим мотивом є уникненням нудьги. Ми прокидаємося вранці і виявляємо, що день, який попереду, виглядає просто нудним. Не очікується нічого захоплюючого попереду і мало стимулів встати з ліжка. Звичайно, людська душа ненавидить порожнечу. Якщо перед нами немає нічого значущого, позитивного й обнадійливого, що могло б заповнити сформоване надією місце в нашій душі, тоді ми, мабуть, швидко скористаємося нашими телефонами, щоб заповнити цю прогалину.
5. Відкладення відповідальності
Другим мотивом є відкладення відповідальності. У нас є роль — батька, матері, начальника тощо. Є тягарі, що падають на нас у цей день, і є досить значними. Доводиться приймати багато рішень щодо наших дітей, будинку, машини, фінансів, десятків інших речей. Життя сповнене важливих обов’язків, і ми почуваємося обтяженими їх виконувати. Часом лежимо в ліжку і відчуваємо страх, можливо, навіть обурення, що люди чинять на нас такий сильний тиск, і цей день нас просто не вабить. Ми раді ще хоча б на п’ять-десять хвилин відкласти початок цього дня з купою обов’язків, і телефон, допомагає нам це зробити.
6. Уникнення труднощів
Третім стимулом для уникнення є уникнення труднощів. Можливо, ви перебуваєте в такому період життя, коли, встаючи з ліжка, ви зустрічаєтеся не просто з нудьгою та відповідальністю, але й із величезним конфліктом у стосунках; хворобою чи інвалідністю серед членів сім’ї; друзів, які налаштовані проти вас; або ви маєте біль у власному тілі, у суглобах, що ледве можете встати з ліжка. І просто легше полежати трохи довше, а телефон дає можливість це зробити.
Кращий спосіб почати день
Є сильні мотиви, які спонукають нас залишатися у ліжку та прогортувати наші пристрої, але є кращий спосіб. Ось що вказує на необхідність цього. Припустимо, що якщо перша новина, яку ви почуєте виявиться жахливою? Або якщо ваші пошуки “цукерок для его” матимуть токсичну кислоту, і люди зненавиділи вас за ніч? Або якщо ви витратите п’ять хвилин на те, щоб уникнути нудьги, відповідальності та труднощів дня, а в кінці виявите, що ви духовно, морально та емоційно менш здатні впоратися з реальністю дня, ніж були до цього? Чи було воно того варте?
Я вважаю, що є кращий спосіб почати день, і він потребує прийняття деяких рішень до настання ранку. Ніколи не спрацьовує спроба в останню хвилину вирішити зробити щось інше. Ви повинні вирішити за дванадцять годин раніше, як виглядатиме ваш порядок дій опісля прокинення.
Що ми хочемо в ранковій рутині, так це те, щоб бути сповненими Святим Духом. Ми хочемо чогось, що дає нам ревність для слави Христа у нашій щоденній праці . Ми хочемо бути зміцненими, щоб могти протистояти всьому, що може принести день. Ми хочемо чогось, що дає нам радісну сміливість, як сказав Ісус, стати слугою для інших. Ось добрий порядок денний для ранку. Мало хто з нас прокидаються зміцненими, щоб робити всі ті славетні речі, які ми можемо робити разом з Ісусом.
Непохитна любов зрання
Новий початок для ранку, я думаю, викладено в Псалмах, і ось ключовий вірш: “Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати” (Псалом 5:4). Нехай першим, що з ваших уст вилетить вранці, поки ви ще лежите на подушці, буде звернення до Бога: “Я люблю тебе, Господи. Ти мені потрібен! Допоможи мені!”. Це перший крик з моїх уст вранці. “Сьогодні ти мені знову потрібен”. Потім “приготуйте жертву… . . і спостерігайте”. Я думаю, що жертвою є моє тіло і моя увага, присвячена Йому. Я чекаю, щоб з’явився Господь — і що робити? За чим я спостерігаю?
А Псалом 142:8 говорить про це так: “Об’яви мені вранці Своє милосердя, бо на Тебе надіюсь, повідом Ти мене про дорогу, якою я маю ходити, бо до Тебе підношу я душу свою!”. Я шукаю непохитної любові Бога, і я шукаю її в Його Слові.
А потім Псалом 89:14 говорить мені, як молитися, промовляючи: «Насити нас уранці Своїм милосердям». Не просто шукайте це, але й попросіть Господа про це. Ми шукаємо в Божому натхненному Слові одкровень про Його непохитну любов, Його скерування для нашого життя, а також глибоке почуття задоволення в наших душах, знаючи, що Він прекрасний і що Він піклується про нас.
“Мої очі сторожі нічні випереджують, щоб про слово Твоє розмовляти”. ( Псалом 118:148 )
Які дорогі мені стали думки Твої, Боже! . . . Як пробуджуюся, то я ще з Тобою. ( Псалом 138:17-18 )
Тож пропоную вам сьогодні перед тим, як лягти спати, прийняти кілька рішень і скласти план стосовно початку вашого завтрашнього дня. І звільнитися від залежності від цукерок і звичок, що руйнують можливість для нашого зміцнення на початку нового дня.