Денник сформований на основі уривків з книги Р. Ч. Спроула «Справді добре запитання!», над якою команда Української Реформації активно працює. Книга є збіркою відповідей на понад 300 запитань про життя і віру, які найчастіше виникають у християн. Книга планується до видання у 2026 році.
Як би ви визначили суверенність Бога?
Я маю близького друга, який приїхав з Англії. Його звати Джон Ґест. Він служить пастором єпископальної церкви в Пітсбурзі. Коли він уперше прибув до Америки то зайшов до антикварної крамниці у Філадельфії і там побачив декілька гасел, сувенірів та афіш, які датувалися вісімнадцятим сторіччям і були в ужитку під час Американської революції. Він побачив там такі гасла, як, наприклад: «Не наступай на мене» та «Жодних податків, якщо ти не маєш статків». Але насамперед його увагу привернуло гасло, виписане великими літерами «Ми тут не служимо жодному суверенові». Коли Джон подивися на це гасло очима англійця, він сказав: «Як зможу я прищепити уявлення про Царство Боже народові, котрий має таку давню відразу до будь-якого суверенного правління?».
Як американці, ми звикли до демократичного процесу управління. Коли ви говорите про суверенність, ви говорите про уряд і авторитетну владу. З біблійної перспективи, коли Святе Письмо говорить про суверенність Бога, то йдеться про авторитетне управління Бога і Його владу над Всесвітом.
На лекціях у семінарії я ставлю студентам такі запитання, як, наприклад: «Чи контролює Бог кожну молекулу у Всесвіті?». Коли запитую їх про це, то кажу: «Відповідь на моє запитання не визначить, чи ви християнин, чи мусульманин, чи кальвініст, чи армініанин, але вона визначить, теїст ви чи атеїст». Іноді студенти не бачать цього зв’язку. І я кажу їм: «Невже ви не усвідомлюєте, що якби хоча одна молекула у Всесвіті здобула цілковиту волю і вирвалася за межі сфери божественного контролю, авторитету та влади, тоді одна ця індивідуальна молекула могла б стати тією піщинкою, яка змінює увесь плин людської історії і перешкоджає Богові виконати обіцянки, що їх Він дав Своєму народові?». Вона могла стати тією самою блудною молекулою, яка перешкодила б Христові реалізувати Своє царство.
Бо якби була хоч одна незалежна молекула, це означало б, що Бог — не Суверен. А якщо Бог не Суверен, то Бог — не Бог. Якщо існує хоч один елемент Всесвіту, що не підкоряється Його владі, тоді він більше не Бог, Який владарює над усім. Одним словом, суверенність невіддільна від божественності. Суверенність — це природна характеристика Творця. Бог володіє тим, що Він створює, і владарює над тим, чим Він володіє.
Як ми узгоджуємо той факт, що Бог суверенний, із тим фактом, що Він наділяє нас як особистостей незалежною волею?
Не бачу жодної проблеми в тому, щоб примирити суверенність Бога з незалежною волею людини, поки ми дотримуємось біблійного уявлення про свободу. У тому, що стосується людства, людські створіння наділяються спроможністю робити вільний вибір, але наша свобода певною мірою обмежена. Ми не абсолютно вільні. Пам’ятайте, що Бог сказав Адамові та Єві: «Ви можете їсти плоди з усіх дерев у Саду». Але потім додав обмеження; «А плоди з цього дерева не їжте. Якщо ви це зробите, ви неминуче помрете».
Отже, Бог — це буття, наділене спроможністю робити вільний вибір, і я — буття, наділене спроможністю вільного вибору. Але різниця між нами в тому, що я не суверенний. А Бог — суверенний. Бог має більше влади, ніж я. Бог має право і силу та владу робити все, що Йому потрібно. Я маю силу і спроможність, і свободу робити те, що я спроможний робити, але моя свобода ніколи не зможе взяти гору над владою і авторитетом Бога. Моя свобода завжди обмежена вищою свободою Бога. Суперечність виникає між суверенністю Бога й незалежністю людини. Незалежність означає, що людина може робити що хоче, не турбуючись, як на це подивляться згори. Вочевидь, ці дві речі несумісні, й ми не віримо в те, що людина незалежна. Ми кажемо, що вона вільна, але її свобода замкнена в певних межах, і ці межі визначаються суверенністю Бога. Ось проста аналогія: у своєму домі я маю більше свободи, ніж мій син. Ми обидва наділені свободою, але моя свобода — більша.
